Променева терапія при раку

Променева терапія по праву займає одне з головних місць у лікуванні злоякісних пухлин різних органів і тканин. Цей метод дозволяє значно підвищити виживаність пацієнтів, а також полегшити їх стан у разі важких стадій захворювання.

Зміст статті:

• Види променевої терапії та їх особливості
• Етапи променевої терапії
• Трохи про ускладнення і побічній дії радіотерапії

Відкриття рентгенівських променів стало справжнім проривом в медичній науці, адже з’явилася можливість «побачити» організм зсередини, дізнатися, як виглядають» вже відомі захворювання різних органів і систем. Надихнувшись можливостями застосування рентгенівського випромінювання і випробувавши відчуття, схоже ейфорії, вчені стали використовувати його не тільки в цілях діагностики, але і для лікування. Так стало відомо про згубний вплив рентгенівських променів на пухлини, які зменшувалися в розмірах, а хворі відчували при цьому значне полегшення.

Однак зворотним боком медалі стали численні ускладнення і променеві реакції, неминуче переслідували опромінених пацієнтів. Інформація про негативний вплив іонізуючого випромінювання на здорові тканини накопичувалася, а критика до методу наростала. На якийсь час застосування променевої терапії було значно скорочено, але можливість боротьби зі злоякісними пухлинами, число яких з кожним роком тільки зростала, не дозволила повністю відмовитися від опромінення. Борючись за можливість проведення безпечної променевої терапії в онкології, вчені-фізики, радіологи спільно з лікарями розробляли нові пристрої і способи опромінення, які дозволили б знизити променеве навантаження, а, значить, і ймовірність побічних ефектів, зробивши лікування одночасно є ефективним і безпечним.

Сьогодні променева терапія вважається одним з основних методів лікування раку, а в деяких випадках вона дозволяє відмовитися від оперативного втручання, приводячи до повного виліковування. Число побічних ефектів значно знизилася завдяки можливості прицільного дії випромінювання на пухлинну тканину, а також використання не тільки рентгенівських променів, але і строго спрямованих на пухлину пучків елементарних частинок. У більшості випадків таке лікування добре переноситься хворими, проте деякі правила і особливості способу життя все ж є, і їх ми розглянемо далі.

Види променевої терапії та їх особливості

Радіотерапія передбачає вплив різних видів іонізуючого випромінювання на пухлинну тканину. Оскільки клітини раку дуже швидко діляться, то вони виявляються дуже чутливими до різного роду фізичним впливам. Випромінювання викликає пошкодження головного апарату клітин – ДНК, внаслідок чого не тільки настає їхня загибель, але й, що надзвичайно важливо у випадку онкопатології, порушення процесу ділення. Результатом опромінення стає зменшення розмірів пухлини за рахунок загибелі (некрозу) її складових елементів, а також зупинка росту неоплазії. Здорові клітини страждають в значно меншій мірі, а фокусування променя строго на пухлини допомагає уникнути небажаних наслідків. Паралельно з хіміотерапією і хірургічним лікуванням радіотерапія сприяє швидкому поліпшенню стану пацієнтів, а в сприятливих випадках і повного видалення пухлини з організму.

Опромінення при раку можливо як самостійно, особливо у разі поверхнево розташованих пухлин (шкіра, наприклад), так і в поєднанні з хіміотерапією і операцією. Проведена до хірургічного втручання радіотерапія сприяє зменшенню розмірів пухлини, зниження ризику відриву і попадання ракових клітин в кровоносні і лімфатичні судини, а, значить, і ефективність лікування в цілому буде набагато вище. У разі запущених форм онкозахворювань, при наявності метастазів застосування променевої енергії робить можливим не тільки поліпшення життєдіяльності пацієнтів і зниження вираженості больового синдрому, але і перешкоджає подальшому рознесення ракових клітин по організму, а вже наявні метастатичні вузли зазнають регресу.

 

Часто радіотерапію проводять після операції, коли є ймовірність залишення пухлинних клітин у місці зростання раку. Такий підхід дозволяє знищити всі клітини і уникнути рецидиву захворювання в майбутньому.

Вид і спосіб радіотерапії у кожному випадку лікар вибирає виходячи з особливостей пухлини, її розташування, стадії і загального стану пацієнта. Оскільки опромінення здатне пошкоджувати здорові тканини, то і дози визначаються індивідуально, розділяючись на кілька сеансів, на відміну від хіміотерапії, при якій найчастіше використовуються стандартні схеми лікування.

Види променевої терапії визначаються використовуваним випромінюванням:

• α-частинки;
• β-частинки;
• γ-випромінювання;
• нейтронне;
• протонное;
• рентгенівське.

Рентгенівське випромінювання застосовувалося самим першим, пізніше, завдяки зусиллям учених-фізиків, з’явилися установки, що дозволяють генерувати пучки елементарних частинок в спеціальних прискорювачах.

 

Методи променевої терапії залежать від способу впливу на пухлинну тканину:

• Дистанційна променева терапія, коли апарат знаходиться зовні, а промінь проходить крізь інші тканини безпосередньо до пухлини;
• Контактна лікування, яке передбачає вплив лише на пухлинну тканину шляхом введення в неї носіїв випромінювання (голки, дріт, кульки тощо). Воно може бути внутритканевим, внутриполостним, внутрішньосудинним, у вигляді аплікацій. Прикладом внутрішньотканинного опромінення є брахітерапія при раку простати;
• Радіонуклідна терапія – введення фармакологічних препаратів, що містять радіоактивний елемент, здатний накопичуватися в строго певних тканинах (йод-у щитовидній залозі).

Особливої уваги заслуговує дуже перспективний і ефективний спосіб лікування пухлин протонними пучками. Розігнані в спеціальних прискорювачах протони досягають місця призначення і віддають максимум радіоактивного випромінювання на останніх міліметрах свого пробігу. Іншими словами, на шляху до пухлини розсіюється лише незначна кількість променевої енергії, а на тканини, що знаходяться позаду пухлинного вузла, вона не поширюється зовсім. Ця особливість дозволяє звести до мінімуму шкідливу дію радіації на здорові органи і тканини при високій ефективності всередині самого новоутворення.

 

Можливість фокусування пучка протонів строго на пухлинної тканини та низька ймовірність побічних ефектів дає велику перевагу при лікуванні дітей, у яких вторинні пухлини після звичайного опромінення можуть стати справжньою проблемою. Крім того, до початку використання протонної терапії, така пухлина як меланома сітківки неминуче закінчувалася видаленням всього очі, що значно погіршувало якість життя після проведеної операції. З появою протонної терапії стало можливим лікувати пухлина, зберігши орган зору, а хворий при цьому не зазнає важких наслідків адаптації, як після хірургічного лікування.

Довгі роки подібна методика була доступна тільки в умовах спеціалізованих центрів, що проводять дослідження в області фізики, але останнім часом в Північній Америці і Європі намітився значний прогрес використання цього виду лікування, свідченням чого є функціонування клінік протонної терапії. У Росії та інших країнах пострадянського простору, на жаль, досі подібні методи мають дуже обмежене застосування, а центри протонної терапії тільки будуються. Це пов’язано з високою вартістю обладнання, необхідністю облаштування споруд, що забезпечують надійний радіаційний захист, де товщина стін може досягати 5 метрів і більше. Тільки 1% хворих в Росії мають можливість пройти таке лікування, але будівництво центрів, які мають відповідне обладнання, вселяє надію на доступність протонної терапії в майбутньому для більшості пацієнтів онкологічного профілю.

 

Радіохірургія успішно застосовується для лікування пухлин головного мозку

Іншим сучасним і досить ефективним способом променевої терапії є використання радіохірургії, коли пучок випромінювання фокусується в строго певне місце, викликаючи загибель клітин і деструкцію новоутворень. Радіохірургія з успіхом застосовується для лікування не тільки злоякісних, але і доброякісних пухлин головного мозку (менінгіома, аденома гіпофіза тощо), особливо, важкодоступних для звичайного хірургічного втручання. Стереотаксична радіохірургія (у народі більше відома як «гамма-ніж», «кібер-ножа») дозволяє видаляти пухлини без трепанації черепа та інших хірургічних маніпуляцій, але ефект її настає не відразу, для цього потрібно кілька місяців або навіть півроку – рік, як у випадку доброякісних пухлин. Хворий у цей час перебуває під динамічним спостереженням фахівців.

Етапи променевої терапії

Враховуючи складність застосовуваних методик і обладнання, а також можливість променевих реакцій і інших ускладнень, радіотерапія повинна бути строго показана хворому, а схема її проведення точно вивірена. Весь комплекс процедур складається з трьох етапів:

• Передпроменевої.
• Променевої.
• Постлучевой.

Поведінка хворого на кожному етапі має свої особливості, від яких може залежати, наскільки ефективним буде лікування, а дотримання простих правил допоможе уникнути небажаних побічних ефектів.

Передпроменевої період є чи не найважливішим, адже правильне планування процедур, розрахунок дози та способу впливу на пухлину визначають кінцевий результат. Важливо подбати і про стан здорових тканин, які так чи інакше можуть випробувати на собі вплив радіації.

 

Планування променевої терапії здійснюється одночасно кількома фахівцями – радиотерапевтом, онкологом, медичним фізиком, дозиметристом, які розраховують необхідні дози опромінення, вибирають оптимальний шлях введення його в тканини при брахітерапії (в цьому випадку підключається лікар брахитерапевт), визначають максимальну променеве навантаження і резервну можливість оточуючих тканин, які можуть піддатися дії радіації.

Планування в предлучевом періоді може вимагати не тільки зусиль фахівців і кількох днів їх напруженої роботи. Для точного визначення параметрів променевої терапії без додаткових досліджень допомогою сучасної комп’ютерної техніки не обійтися, так як тільки апарат може з точністю до міліметра розрахувати весь шлях радіоактивного променя до пухлинним клітинам, використовуючи при цьому тривимірні зображення уражених органів або тканин, які отримані за допомогою томографа.

Важливим моментом є маркування на тілі пацієнта, яка проводиться за результатами КТ, МРТ, рентгенографія. Лікар спеціальним маркером наголошує на тілі межі пухлини і опромінюється область, а при необхідності переходу на інший опромінювальних апарат, «пристрілка» проводиться вже автоматично за наявними оцінками. Пацієнт повинен знати, що позначки потрібно зберегти до кінця лікування, тому слід уникати їх змивання при прийнятті душу, а якщо це станеться, то потрібно повідомити медсестри або лікаря, які виправлять ситуацію.

Які основні правила поведінки в предлучевом періоді? По-перше, потрібно намагатися зберегти маркування в місці опромінення. По-друге, не потрібно засмагати або користуватися різними кремами, дратівливими речовинами, парфумерією, йодом в зоні передбачуваного опромінення. Нарешті, якщо на шкірі є пошкодження, дерматит, попрілості або висип, то варто повідомити про це лікаря, який допоможе позбутися від наявних проблем. У разі необхідності опромінення області голови, горла варто подбати про стан зубів, вилікувати карієс і привести в порядок ротову порожнину в цілому.

При дотриманні цих простих рекомендацій, призначень лікаря та позитивний настрій на результат, лікування повинно пройти благополучно і ефективно.

Променевої період включає в себе власне опромінення за схемою, розробленою раніше. Курс променевої терапії зазвичай триває не більше 4-7 тижнів, а для передопераційного зменшення розмірів новоутворення і досить 2-3 тижнів. Сеанси проводять щоденно п’ять днів на тиждень, з перервою на два дні для відновлення шкірних покривів і тканин, беруть участь у радіаційному впливі. Якщо добова променева доза велика, то її можуть розділити на кілька сеансів.

 

Лікування проводиться в спеціально обладнаному кабінеті, має захист від випромінювання, а персонал на час процедури його покидає, при цьому хворий має зв’язок з лікарем за допомогою гучномовця. Пацієнта укладають на стіл або стілець, встановлюють джерело випромінювання на потрібну область, а навколишні тканини обкладають захисними блоками. В момент процедури стіл або випромінювач можуть переміщатися у просторі або створювати шум, що не повинно лякати і про що зазвичай попереджає медсестра.

Процедура безболісна, триває 5-10 хвилин, протягом яких пацієнт повинен зберігати прийняте положення тіла, не рухатися, спокійно і рівно дихати.

Протягом усього курсу лікування необхідно дотримуватися таких правил:

• Харчування при променевій терапії повинно бути повноцінним, висококалорійним, що містить всі необхідні вітаміни і мікроелементи. Не варто відмовляти собі у вуглеводах, частка яких в 3-4 рази перевищувати кількість уживаних білків і жирів. Оскільки при променевому впливі відбувається розпад пухлинної тканини і утворення великої кількості токсинів, необхідно забезпечити хороший питний режим (до трьох літрів рідини в добу), вживаючи соки, компоти, чай, мінеральну воду.
• Під час лікування потрібно повністю виключити куріння і вживання алкоголю, хоча від шкідливих звичок краще позбутися зовсім і назавжди.
• Особливу увагу потрібно приділяти ділянкам шкіри, що знаходяться в зоні опромінення. Одяг має бути з натуральних тканин (бавовна, льон), вільної, не прилеглої до місць впливу радіації. По можливості, ці зони краще взагалі тримати відкритими, але захищати від сонця при виході на вулицю.
• Використання косметики та парфумерії краще відкласти на потім, навіть милом краще не користуватися, щоб не пересушити і без того суху шкіру. При прийнятті душу потрібно пам’ятати про відмітках у зоні опромінення.
• При виникненні почервоніння, сухість, свербіння, надмірного потовиділення не варто приймати самостійних заходів, прикладати холодні або гарячі предмети до шкіри, краще поговорити про це з лікарем.
• Загальні рекомендації, що стосуються всіх онкохворих, такі як прогулянки на свіжому повітрі, повноцінний сон, адекватна фізична активність поширюються і на період променевої терапії.

Опромінення при різних формах злоякісних новоутворень має свої особливості, про які зазвичай попереджають пацієнтів заздалегідь. При раку молочної залози найчастіше вдаються до післяопераційної дистанційної радіотерапії, покликаної знищити пухлинні клітини, які могли залишитися після видалення неоплазії. При наявності метастазів переслідують мету зменшення їх розмірів, а також зниження вираженості больового синдрому. Під час лікування може з’явитися стомлюваність і відчуття втоми, які повинні зникнути після закінчення курсу опромінення.

У випадку раку прямої кишки найбільш ефективним виявляється опромінення до операції, а в частині випадків для лікування достатньо хіміопроменевої терапії навіть без хірургічного видалення пухлини. Крім дистанційного впливу, існують методики з введенням джерела випромінювання безпосередньо в пряму кишку. Для верхніх відділів товстого кишечника променева терапія не проводиться.

Пухлини передміхурової залози успішно лікуються шляхом брахітерапії, коли містять радіоактивний ізотоп капсули або голки вводяться безпосередньо в пухлинну тканину. Такий підхід дозволяє уникнути небажаних реакцій з боку поряд розташованих органів (діарея, порушення сечовипускання тощо).

Новоутворення жіночих статевих органів мають на увазі дистанційне опромінення області малого тазу, а при раку шийки матки променева терапія часто має першорядне значення. Так, якщо в разі мікроінвазивного раку опромінення проводиться в післяопераційному періоді, то на II-III стадіях хвороби воно є основним і часто єдиним способом лікування. Четверту стадію раку шийки матки радіотерапія носить паліативний характер, допомагаючи лише полегшити стан пацієнток.

Постлучевой період починається слідом за закінченням курсу лікування. Як правило, більшість хворих почувають себе добре, а побічні явища або зовсім відсутні, або виражені незначно. Тим не менш, деякі наслідки все ж є і про них потрібно знати, щоб не розгубитися й вчасно звернутися за необхідною допомогою.

Відновлення після променевої терапії починається відразу після закінчення сеансів опромінення і полягає в дотриманні щадного режиму, забезпечення повноцінного сну, відпочинку протягом дня. Важливе значення має характер харчування, а також емоційний настрій хворого. На етапі реабілітації може знадобитися не тільки допомога лікаря, але й родичів і близьких людей, чия участь і підтримка дуже важливі в цей період.

Внаслідок наявності пухлини, а також необхідності проходити всілякі дослідження та лікувальні процедури, не завжди приємні для пацієнта, можливе виникнення розладів емоційної сфери. Це може бути апатія, почуття туги або тривожність, а іноді і депресія. Дуже важливо не замикатися в собі, намагатися більше спілкуватися з друзями та рідними, по можливості зберігати звичний ритм життя, але знизивши загальну активність до такої міри, щоб не виникало відчуття втоми. Не варто відмовлятися від домашніх справ, захоплень, хобі, а якщо виникло бажання лягти відпочити, то плани можна і відкласти на деякий час. Прогулянки і спілкування допомагають багатьом хворим повернутися до колишнього способу життя і підвищити настрій.

Почуття втоми нерідко супроводжує променевої терапії, так як навантаження на організм, пов’язана з процедурами, а також руйнування пухлини потребують значних енерговитрат і можуть супроводжуватися метаболічними змінами. У цей період рекомендується більше відпочивати, влаштовувати нетривалий денний сон, а якщо пацієнт продовжує працювати, то має сенс поговорити з керівництвом про можливість переходу на більш легку працю. Багато хворих і зовсім вважають за краще на час лікування йти у відпустку.

 

Після закінчення лікування потрібно регулярно відвідувати лікаря для контролю стану і результатів проведеної терапії. Спостереження зазвичай здійснює онколог поліклініки або онкодиспансеру, який визначає частоту оглядів. У разі раптового погіршення стану, розвитку больового синдрому, порушень роботи шлунково-кишкового тракту, лихоманки та інших симптомів слід звертатися до лікаря, не чекаючи чергового запланованого візиту.

Важливе місце в реабілітації після радіотерапії займає догляд за шкірою, яка в більшості випадків виявляється залученої в опроміненні, а при дистанційній променевій терапії страждає практично завжди. Як мінімум рік після закінчення курсу опромінення слід берегти шкірні покриви від сонця і різних ушкоджень. Ділянки шкіри, які перебували в зоні дії радіації, потрібно змащувати живильним кремом, навіть якщо ознак запалення або опіку вже немає. Любителям лазні або ванни краще на якийсь час відмовитися від цих процедур, замінивши їх душем, а дратівливі шкіру засоби і жорсткі мочалки варто прибрати подалі.

Іноді пацієнти можуть відчувати труднощі у спілкуванні, пов’язані з недостатньою обізнаністю оточуючих про онкології та її лікування. Так, деякі вважають, що особи, які зазнали променевої терапії, самі здатні випромінювати радіацію, тому краще триматися від них подалі. Це думка помилкова: хворі на всіх етапах, включаючи реабілітаційний, не становлять небезпеки для оточуючих, а сама пухлина не заразна. По можливості, не варто відмовлятися і від інтимних стосунків, адже це частина повноцінного життя. Якщо виникли зміни слизових оболонок статевих шляхів або неприємні відчуття, то лікар підкаже, як з цим боротися.

Для подолання стресу варто урізноманітнити своє дозвілля. Це може бути відвідування театру, виставки, заняття улюбленими захопленнями, прогулянки і зустрічі з друзями. Важливо відволікатися від тяжких думок, які можуть супроводжувати всіх етапах лікування злоякісної пухлини.

Трохи про ускладнення і побічній дії радіотерапії

Як і будь-який інший вид лікування, радіотерапія може викликати різні побічні реакції, як місцеві, так і загальні. Загальними побічними ефектами променевої терапії можна вважати відчуття втоми, слабкість, зміна емоційного стану, а також порушення в кістковому мозку, що відбуваються під дією радіації. При необхідності опромінювати великі ділянки тіла, так чи інакше страждають постійно оновлюються клітини крові, порушується їх дозрівання в кістковому мозку, що проявляється зниженням кількості лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів. Пацієнту регулярно проводять аналізи крові для контролю її складових, а при необхідності призначається відповідне лікування або курс опромінення призупиняється на тиждень.

 

Серед інших загальних наслідків променевої терапії можна спостерігати випадання волосся, погіршення стану нігтів, зниження апетиту, нудоту і навіть блювоту. Ці зміни пов’язані найчастіше з опроміненням області голови, органів шлунково-кишкового тракту, а також з розпадом пухлинної тканини під дією радіації. Після закінчення курсу лікування стан пацієнта поступово повертається в норму.

Особливу увагу слід приділяти харчуванню хворих, що проходять радіотерапію. Зміна апетиту, нудота не сприяють прийняттю їжі, а, між тим, потреба в поживних речовинах досить висока. Якщо почуття голоду не виникає, тобто потрібно, як говориться, «через не хочу». Оскільки список рекомендованих продуктів досить великий, то немає необхідності обмежувати себе в солодощах, м’ясних і рибних блюдах, фруктах, соках. Дієта повинна бути висококалорійної і насиченою всіма необхідними речовинами.

При приготуванні їжі потрібно дотримувати деякі правила:

• Страви повинні бути висококалорійним. Якщо хочеться морозива – його потрібно з’їсти, якщо на сніданок хворий любить кашу, то варто в неї додати побільше вершкового масла;
• Добовий об’єм їжі варто розділити на кілька прийомів, краще їсти частіше, але меншими порціями, щоб не створювати навантаження на органи травлення;
• Раціон повинен містити велику кількість рідини (якщо це не протипоказано у зв’язку з патологією нирок, набряками і т. д.), а перевагу слід віддавати фруктовим сокам, кисломолочних напоїв, йогуртів;
• Добре, якщо під рукою завжди будуть улюблені продукти, які дозволені для зберігання в умовах клініки (печиво, шоколад і ін), так можна буде їх їсти тоді, коли виникне бажання;
• Прийом їжі краще зробити приємним за допомогою музики, перегляду телевізора або навіть книги;
• У деяких лікарнях лікарі дозволяють хворим навіть випити склянку пива під час їжі, щоб поліпшити апетит, тому слід, не соромлячись, обговорити всі особливості дієти з лікарем.

Найбільш часто спостерігаються місцеві ускладнення променевої терапії у вигляді шкірних реакцій. Після кількох сеансів опромінення можливе почервоніння шкіри, яке з часом проходить, залишаючи за собою пігментацію. Деякі хворі скаржаться на відчуття сухості, свербіж, печіння, лущення шкіри в зоні опромінення. При правильному догляді і дбайливе ставлення шкіра відновлюється протягом 4-6 тижнів після курсу лікування.

Серед ускладнень можуть бути і опіки, іноді важкі, з утворенням виразок або інфікуванням променевої рани. Ймовірність такого розвитку подій підвищується при збільшенні дози випромінювання, наявності індивідуальної чутливості до радіації, супутньої патології, наприклад, цукрового діабету.

Щоб уникнути подібних неприємностей, слід після процедури обробляти місце опромінення зволожуючим кремом, маслами, берегти шкіру від сонячних променів. У разі сильного пошкодження шкіри лікар може порекомендувати ліки, що містять кортикостероїди, тому при будь-яких змінах самопочуття слід інформувати лікаря.

При опроміненні органів голови або шиї можливо шкідливу дію радіації на слизову оболонку порожнини рота, горла, тому, знову ж таки, необхідно дотримуватися деякі рекомендації:

• Відмова від куріння, алкоголю, дратівливої їжі;
• Використання м’якої зубної щітки і дбайливе чищення зубів;
• Полоскання порожнини рота відваром ромашки або іншими розчинами, які порекомендує лікар.

При радіотерапії органів грудної клітки можливий кашель, утруднене дихання, болючість і набряк в області молочної залози. При лікуванні пухлин прямої кишки може з’явитися схильність до закрепів, домішка крові в калі, біль у животі, тому важливо дотримання дієти, що перешкоджає затримці вмісту в кишечнику.

Про будь-яке погіршення самопочуття, появі перерахованих змін, необхідно проінформувати лікаря, який допоможе з призначенням додаткового лікування.

Променева терапія – невід’ємна частина лікування більшості злоякісних пухлин, ефектом якої може стати одужання. При дотриманні всіх рекомендацій і правил вона зазвичай переноситься добре, а поліпшення пацієнти можуть відчути вже після кількох сеансів опромінення.

Таким чином, навіть враховуючи можливі побічні реакції, від променевої терапії відмовлятися не варто, адже вона дає шанс на сприятливий результат захворювання, яке без неї прирікає людину на загибель. Для успішного лікування слід вести правильний спосіб життя, виконувати перераховані вище рекомендації та своєчасно повідомляти про всі зміни в самопочутті свого лікаря.