Семиному яєчка відносять до числа найбільш частих пухлин цього органу. На її частку припадає майже половина всіх випадків новоутворень чоловічих репродуктивних органів. Серед пацієнтів з таким діагнозом переважають чоловіки 30-50 років, які перебувають на піку статевої активності.
Зміст статті:
Пухлини яєчка становлять близько 1% усіх новоутворень людини і вважаються досить рідкісною патологією. З іншого боку, у молодих чоловіків саме яєчко уражається рак частіше інших органів, складаючи більше половини всіх випадків онкопатології у цій віковій групі. Високі показники смертності при несвоєчасно розпочатому лікуванні.
Яєчка надзвичайно важливими з огляду виконуваної ними гормональної функції. Тестостерон забезпечує правильний розвиток і роботу чоловічої статевої системи, а також впливає на загальний обмін. Інший завданням статевих залоз є забезпечення здатності до дітородіння завдяки утворенню сперматозоїдів – чоловічих статевих клітин.
Яєчка розташовані в мошонці, тобто трохи віддалені від поверхні тіла, що необхідно для створення комфортних умов для розмноження і дозрівання сперматозоїдів. Джерелом семіноми стає епітелій, клітини якої безперервно діляться.
Причини та стадії захворювання
Спостереження показують, що семинома яєчка найбільш часто розвивається у певні вікові періоди, що пов’язано з причинами, які провокують рак. Пік захворювання припадає на:
- Дитинство до 10 років;
- Середній вік від 20 до 40;
- Літній вік після 60.
У дітей причиною семіноми може стати тератома, сформована ще у внутрішньоутробному періоді. Ця пухлина може бути спочатку доброякісної, але в перше десятиліття життя відбувається малігнізація. Тератома обумовлює близько 90% всіх «дитячих» семином.
У чоловіків середнього віку причини семіноми більш різноманітні. У їх числі:
- Ушкодження мошонки;
- Крипторхізм;
- Опромінення;
- Ендокринна патологія з порушенням статевої сфери;
- Хромосомні аномалії (синдром Клайнфельтера).
Крипторхізм – «неопущеніе» яєчка в мошонку – найбільш часта причина раку, збільшує ймовірність його приблизно у 10 разів. Статева залоза, яка знаходиться не в мошонці, відчуває постійний вплив підвищеної температури, з-за чого порушуються обмінні процеси і сперматогенез, виникають передумови до злоякісної трансформації епітелію, тому при крипторхізмі завжди показана операція по поверненню органу в мошонку.
Є і спадкові механізми розвитку пухлини. Якщо близькі кровні родичі (батько, брат) хворіли або хворіють семиномой, то ймовірність її у інших членів сім’ї чоловічої статі збільшена.
Семинома частіше діагностується у європейців, особливо в Скандинавських країнах, Німеччині, у той час як серед жителів Азії та Африки відсоток захворюваності дуже низький.
Стадія семіноми визначається виходячи з її розмірів, співвідношення з тканинами статевої залози, метастазування:
- I стадія, коли неоплазія розташована в межах органу, не метастазує;
- II – пухлина не виходить за межі білкової оболонки, але змінені розміри і форма яєчка;
- на III стадії пухлина проникає в оболонку органу, придаток;
- при IV стадії семинома проростає в навколишні тканини.
При семиноме 1 ступеня новоутворення обмежена тканинами однієї залози і не метастазує, тому ефективність лікування найбільш висока, а прогноз при такій пухлини сприятливий. Подальше зростання семіноми призводить до ураження навколишніх тканин, лімфовузлів, внутрішніх органів, що вимагає більш активного лікування і дає значно менше шансів на одужання або, принаймні, зупинку росту пухлини.
Прояви та методи діагностики семіноми яєчка
Симптоми пухлини яєчка перший час відсутні, новоутворення ніяк не турбує пацієнта. По мірі збільшення розмірів семіноми в статевій залозі з’являється вогнище ущільнення у вигляді вузлика, не приносить болю. В деяких випадках пухлина може досить рано стати хворобливою, особливо, якщо вона здавлює або проростає структури сім’яного канатика.
Велика пухлина викликає не тільки біль, але і відчуття тяжкості в мошонці і навіть біль у животі. З часом, новоутворення стає помітним неозброєним оком, деформує мошонку, призводить до набряку тканин.
Крім місцевої симптоматики, на стадії метастазування з’являються ознаки ураження лімфовузлів і внутрішніх органів. Метастазування в лімфатичний апарат заочеревинного простору провокує болі в спині, здавлення петель кишківника може стати причиною кишкової непрохідності.
Порушення лімфовідтоку від нижньої половини тіла, компресія нижньої порожнистої вени виявляються набряками ніг, розширення підшкірної венозної мережі. Якщо метастази передавлюють сечоводи, то є ризик розвитку гідронефрозу із застоєм сечі в чашково-мискової системи нирок, що неминуче веде до недостатності органу.
Віддалене метастазування можливо в лімфовузли середостіння, тоді хворого турбують кашель і задишка. При запущеній стадії семіноми наростають симптоми інтоксикації, пацієнт різко втрачає вагу, пропадає апетит, наростає слабкість, з’являється постійна лихоманка.
Більшість чоловіків при появі будь-якого ущільнення, навіть безболісного, в мошонці прагнуть швидше потрапити лікаря, адже яєчка не тільки орган, що забезпечує статеву активність, але і елемент репродуктивної системи, тому їх здоров’я надзвичайно важливо для пацієнтів молодого та зрілого віку.
Припустити пухлина статевих залоз можливо вже на етапі первинного огляду, коли лікар має можливість промацати орган. Крім пальпації яєчка, обов’язково досліджуються лімфовузли області паху, надключичной зони, живота для виключення метастатичних змін.
Наступним діагностичним етапом стає диафаноскопия – просвічування тканин мошонки. Метод простий, дешевий, не вимагає наявності складного обладнання, але дозволяє відрізнити пухлину від кістозних змін.
З інструментальних методів при підозрі на пухлину яєчка застосовують ультразвук, що дозволяє визначити точне місце розташування, розміри неоплазії, наявність проростання в навколишні тканини (інвазія). Відрізнити семиному від інших різновидів раку яєчка дозволяє МРТ.
Важливим етапом діагностики семіноми є лабораторне дослідження на предмет онкомаркерів. При цій пухлини визначають альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін, ферменти (ЛДГ, лужну фосфатазу). Більш чим у половини хворих семиномой ці показники підвищені, однак нормальний їх рівень не виключає наявність пухлини.
Для діагностики метастазів застосовують рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження легень, органів живота, нирок, можливі КТ, МРТ, радіоізотопне сканування кісток.
Найбільш точний діагноз дозволяє поставити біопсія – дослідження тканин пухлини під мікроскопом. Біоптат беруть через паховий доступ при місцевому знеболюванні. Якщо семинома підтверджується, то і сама статева залоза, і насіннєвий канатик повинні бути видалені.
Лікування пухлин яєчка
При лікуванні герміногенних пухлин яєчка застосовується комплексний підхід, що включає оперативне видалення новоутворення, опромінення і хіміотерапію. У кожному випадку схема розробляється індивідуально з урахуванням віку пацієнта, стадії захворювання.
Видалення пухлини проводиться при операції орхофуникулектомии, коли вирізають уражене яєчко з насіннєвим канатиком. Розріз робиться в області паху, а не мошонки, так як в останньому випадку різко зростає ймовірність післяопераційного метастазування по лімфатичних судинах. Це втручання вважається радикальним. Якщо є метастази в лімфовузлах, то їх теж необхідно видалити. Поширення метастазів зазвичай відбувається у заочеревинні лімфовузли, тому проводиться черевна лимфаденектомия шляхом серединної лапаротомії.
Враховуючи, що рак яєчка найчастіше зустрічається серед молодих чоловіків, велике значення має можливість поведінки органосохраняющей операції. Показанням до неї вважають:
- Семиному єдиного яєчка або синхронне зростання відразу в обох тестикулах;
- Першу стадію пухлини без метастазування;
- Периферичну локалізацію неоплазії в яєчку.
Променева терапія може бути проведена до операції, в цілях зменшення розмірів пухлини і полегшення процесу її видалення, а також після орхофуникулектомии, для знищення ракових клітин, які можуть стати джерелом рецидиву. Опромінення можуть бути піддані лімфовузли, уражені метастатичним процесом, що особливо важливо при неможливості їх радикального видалення.
Системна хіміотерапія виправдана, починаючи з третьої стадії захворювання. Найбільш ефективні схеми, що включають препарати платини (цисплатин), блеомицин, етопозид.
При видаленні відразу двох статевих залоз знижується рівень тестостерону, що несприятливо позначається на загальному самопочутті і статевої функції чоловіка, у зв’язку з чим в післяопераційному періоді показана замісна гормонотерапія препаратами тестостерону.
Лікування раку яєчка істотно позначається на репродуктивній функції чоловіка, можливо не тільки часова, але і стійке необоротне безпліддя. Цей факт необхідно враховувати у молодих пацієнтів, які бажають в майбутньому мати дітей. У такому разі до початку терапії слід проконсультуватися у андролога, здати аналіз сперми, а при ризику безпліддя виходом може стати кріоконсервація сперми, яка протягом багатьох років може бути використана при допоміжних репродуктивних технологіях.
Прогноз при семиноме яєчка цілком сприятливий, але тільки при умові раннього виявлення неоплазії і своєчасно розпочатому лікуванні. На першій стадії комплексна терапія дозволяє досягти повного лікування у 90-95% пацієнтів. Зволікання і прогресування пухлини знижують цей показник.
Без лікування перша стадія семіноми загрожує перерости в третю протягом лічених місяців, і в запущеній стадії лікування буде носити скоріше паліативний характер. При поширеному метастазуванні пацієнти живуть, як правило, не більше року.
Якщо видалено яєчко з семиномой I-II стадії, то прогноз можна вважати сприятливим, одужує переважна більшість хворих, багато з них можуть реалізувати дітородну функцію. Ризик рецидивування і метастазування обумовлює необхідність регулярного спостереження в онколога з періодичним рентгенологічним дослідженням легенів, УЗД, КТ органів черевної порожнини та лімфовузлів, контролем онкомаркерів та гормонального статусу.
Важливо пам’ятати, що семинома яєчка стоїть в числі виліковних різновидів злоякісних пухлин, тому пильність чоловіки, самообстеження та раннє відвідування лікаря – запорука своєчасної діагностики та успішної терапії захворювання.
