Рак язика входить у групу пухлин ротової порожнини, складаючи більше половини випадків злоякісних новоутворень цієї локалізації. Інформація про захворювання, як і сам рак, не настільки поширена, як у випадку всім відомих пухлин легень, шлунково-кишкового тракту та інших часто розбито органів, однак, потрібно мати на увазі можливість розвитку ураження язика у тих, хто грішить шкідливими звичками, не стежить за своїм харчуванням і гігієною або працює на шкідливому виробництві.
Зміст статті:
Серед хворих переважають чоловіки, яких в 5-7 разів більше, чим жінок. Така тенденція відмічена для багатьох інших пухлин, а пов’язати її можна з великим поширенням шкідливих звичок серед чоловічого населення. Кількість випадків раку зростає після 40 років, однак, не можна виключати ймовірність пухлини у молодих людей і навіть дітей.
Відмічена деяка географічна закономірність виникнення раку язика. Так, найбільша кількість випадків реєструється в країнах Азії, в Індії. В останній, до речі, злоякісні пухлини порожнини рота становлять більше 50% всіх діагностованих новоутворень, і приблизно половина з них вражає язик.
Причини раку язика
Серед пацієнтів лікарів-онкологів особливу настороженість щодо злоякісних пухлин ротової порожнини викликають схильні до шкідливих звичок, особливо злісні курці, оскільки куріння, як відомо, супроводжується потраплянням не тільки найпотужнішою дози канцерогенів, але і місцевими реакціями з причини високої температури в порожнині рота в момент затяжки. Язик, відчуваючи на собі всі згубні впливу тютюнового диму, виявляється однією з мішеней, у якої згодом може утворитися ракова пухлина.
Алкоголь в частині свого канцерогенного потенціалу також займає досить високі позиції. Зловживання ним, особливо, в поєднанні з курінням, підвищує ризик захворіти на рак в кілька разів.
Широке поширення набувають всілякі жувальні суміші. Таким способом вживали різноманітні рослини ще стародавні народи Африки і Південної Америки, проте, у ХХІ столітті, коли медицина досягла значних успіхів у вивченні шкідливого впливу цієї звички, популярність її тільки зростає. Засоби масової інформації, організації охорони здоров’я ведуть інтенсивну роботу з інформування широких мас про шкоду таких захоплень і можливі наслідки, однак, число бажаючих на собі випробувати весь спектр ефектів жування тютюну, бетелю, насваю і різних інших сумішей велике. Задоволення здається сумнівним, а от шкода – цілком реальний.
Незважаючи на розвиток цивілізації, наявність різноманітних засобів догляду, а також доступність стоматологічної допомоги, стан гігієни порожнини рота як і раніше залишає бажати кращого у великої кількості людей. Така легковажність щодо свого здоров’я, стану зубів і ясен чревата дуже несприятливими наслідками і, зокрема, рак язика. Запальні процеси пародонту, карієс, погано встановлені пломби або зубні протези, гострі краї пошкоджених зубів можуть грати вирішальну роль у генезі раку, оскільки сприяють хронічному пошкодження і запалення слизової язика. Відомі випадки навіть одноразового травмування його при прикусивании під час розмови або їжі, коли наслідком ставала злоякісна пухлина.
Професійні фактори у вигляді контакту з продуктами нефтеперегонки, важкими металами та ін також можуть викликати рак язику.
Особливості живлення і характер їжі багато в чому визначають стан здоров’я людини. Ротова порожнина перша зустрічає несприятливі дії у таких випадках. Занадто гаряча або гостра їжа викликає пошкодження слизової оболонки, запалення і зміна покривного епітелію. Нестача вітаміну А і мікроелементів провокує порушення нормальної регенерації слизової оболонки та передракові зміни.
Не виключається роль інфікування вірусами папіломи людини і простого герпесу, а також спадковості в якості причин раку язику, хоча дослідження в цих напрямках продовжують проводитися.
«Грунт» для раку
Кажуть, диму без вогню не буває… Так і у випадку з раком. У більшості хворих були ті чи інші попередні поразки слизової, які стали джерелом злоякісної пухлини. В частині випадків, ці процеси залишаються нерозпізнаними, оскільки хворі не поспішають відвідати лікаря навіть при наявності видимих оком змін і дискомфорту.
Серед передракових станів найбільше значення мають:
- Лейкоплакія;
- Папілома;
- Ерозії, виразки;
- Хвороба Боуена;
- Окремі форми системного червоного вовчака і червоного плоского лишаю.
Лейкоплакія являє собою ділянку зроговіння покривного епітелію язика і проявляється у вигляді білих плям. Помітити їх не складе труднощів при огляді, але якихось суттєвих скарг вони не викликають.
Папілома, доброякісна пухлина з плоского епітелію, також нерідко може виявлятися язиком. Постійно травмуючись при прийомі їжі, вона може запалюватися, а в клітинах відбувається порушення дозрівання і диференціювання, яке загрожує озлокачествлением.
Ерозивно-виразкові ураження найчастіше є наслідком хронічної травми, наприклад, зубними протезами, гострими краями пломб або зубів. Таке тривале їх протягом сприяє порушенню процесів оновлення епітелію.
Хвороба Боуена вважають облігатним передраком, тобто, це стан у всіх випадках переходить рано чи пізно в рак. По суті, хвороба Боуена вже і є злоякісна пухлина, але обмежена межами багатошарового епітелію – внутрішньоепітеліальний рак. Перехід цього процесу в інвазивну форму – всього лише справа часу.
Ураження язика при червоному плоскому лишаї і системному червоному вовчаку обумовлені порушеннями регенерації покривного шару і диференціації його клітин.
Варто ще рак підкреслити, що описані зміни найчастіше виникають під впливом певних зовнішніх причин, а ось здорова слизова оболонка порожнини рота лише в рідких випадках може бути уражена пухлиною.
Оскільки бічна поверхня язика більш схильна до травмування, то пухлини в ній виникають досить часто (близько 70% випадків). До 40% новоутворень становлять рак кореня язика. Зовсім рідко діагностується карцинома кінчика або нижньої поверхні органу.
Серед гістологічних типів злоякісних новоутворень переважає плоскоклітинний рак язика. Це й не дивно, адже основна частина його вкрита багатошаровим плоским епітелієм, з якого утворюється пухлина. У рідкісних випадках джерелом неоплазії можуть стати слинні залози, розташовані в передній частині язику.
Характерним для карцином порожнини рота є досить ранній і інтенсивний метастазування, що пов’язано з широкою мережею лімфатичних і кровоносних судин, великою кількістю лімфовузлів, що збирають лімфу від органів цієї локалізації. Така особливість робить рак язика не тільки важко виліковним, але і вкрай злоякісним за перебігом і прогнозом.
Ознаки і симптоми
Здавалося б, язик є тим органом, зміни якого вже в початковому періоді повинні бути помітні, а хворі обов’язково поспішать до лікаря для уточнення характеру хвороби. Однак у ряді випадків має місце запізніла діагностика. Це пов’язано з тим, що початкова стадія раку язика часто протікає безсимптомно, а тому ніяк не заважає нормальній життєдіяльності. На що з’явилися безболісні ущільнення або вузлики хворий просто не зверне уваги, а наявність тріщин або ерозій спише на запалення або пошкодження. Між тим, не варто ігнорувати навіть самі, здавалося б, незначні змін, адже краще перестрахуватися, чим пропустити грізну хворобу.
Основними ознаками раку язика можна вважати:
- Наявність вузликів, тріщин, виразкових поразок або сосочкових розростань, які збільшуються з плином часу;
- Больовий синдром;
- Надмірне виділення слини (гіперсалівація);
- Приєднання вторинного запалення, розпаду тканини і, як наслідок, гнильного запаху і виділень з дефектів язика.
Найбільше випадків неправильної або запізнілої діагностики раку язику припадає на початковий період захворювання, коли пацієнт не йде до лікаря, або лікар недостатньо насторожений і уважний щодо раку. При приєднанні інфекції з розвитком запалення нерідко призначається лікування, яке не приносить бажаного ефекту, а розміри пухлинного вогнища лише збільшуються.
В розгорнуту стадію (2-3) на передній план виходить больовий синдром, який доставляє хворим значні страждання. Біль поширюється за межі язика, віддаючи в голову, вухо, щелепу і т. д. Пухлинний вогнище до цього часу досягає значних розмірів, схильний до виразки і розпаду, а хворі відчувають такі симптоми раку язика як свербіж, печіння, труднощі при ковтанні їжі та рідини.
Ми так звикли до здатності говорити і спілкуватися між собою, що часом не помічаємо, як важлива ця здатність людини в повсякденному житті. Хворі на рак язика, відчувають труднощі у відтворенні звуків і спілкуванні, страждають від сильного дискомфорту ще й психологічного плану.
У запущених випадках (4 стадія) раку у пацієнта є яскрава клінічна картина захворювання з наявністю перелічених симптомів. До цього моменту без праці можна виявити збільшені і уражені метастазами підщелепні, шийні та інші лімфатичні вузли. У різних органах вірогідні гематогенні метастази (головний мозок, печінка, кістки тощо). Пухлина проростає навколишні тканини, залучаючи дно ротової порожнини під язиком, нижню щелепу, піднебінні дужки, щоки. Ця стадія характеризує далеко зайшов процес, що важко піддається лікуванню і має вкрай несприятливий прогноз.
Діагностика раку язика
Виявити пухлину язика не так і складно. Це може зробити і сам хворий, ретельно оглянувши його з допомогою дзеркала. Оскільки пухлини цієї локалізації відносяться до зовнішніх, то і діагноз часто не викликає сумнівів вже після огляду. Однак, кількість запущених випадків все ще велика. Це пояснюється відсутністю уваги з боку багатьох пацієнтів до порожнини рота в цілому, станом зубів і слизової оболонки, низьким рівнем освітньої роботи, а також недостатньою настороженістю самих лікарів, що може стати причиною помилкових висновків про сутність захворювання.
При появі будь-яких скарг або видимих дефектів слизової оболонки язика необхідно якомога швидше звернутися до лікаря, адже від того, як рано фахівці приступлять до лікування, залежить життя. Здавалося б, язик – такий невеликий орган, що пухлини не можуть досягати великих розмірів і суттєво позначатися на прогнозі, але не варто забувати, що активна метастазування при раку язика починається швидко, а до моменту підтвердження діагнозу вже можна виявити ураження різних груп лімфовузлів.
При первинному відвідуванні лікар проведе огляд, пропальпирует підщелепні, шийні лімфовузли. Дуже важливе значення має пальпація язика та наявного пухлиноподібного освіти, при якій можливо визначити його приблизні обсяги і ступінь ураження навколишніх тканин. Далеко не усі методи інструментальної діагностики дозволяють отримати весь обсяг необхідної інформації, оскільки м’які тканини погано візуалізуються.
При бесіді з пацієнтом необхідно докладно з’ясувати анамнез (як розвивалася хвороба), уточнити наявність шкідливих звичок, особливості професійної діяльності і т. д.
З інструментальних методів при підозрі на рак язика можливе застосування:
- УЗД;
- комп’ютерної томографії;
- рентгенографії щелепи при імовірності поразки її пухлиною.
У всіх випадках раку проводиться обов’язкове цитологічне і гістологічне дослідження уражених тканин не тільки з метою підтвердження діагнозу, але й для уточнення виду неоплазії, ступеня її диференціювання, особливостей проростання поряд розташовані тканини.
Як лікувати рак язика?
Лікування раку язика – завдання не з легких. Почасти це пов’язано з великою кількістю запущених випадків, коли є метастази, а пухлина зачіпає сусідні тканини.
Основними напрямками терапії є хірургічне видалення пухлини, променева дія і призначення хіміопрепаратів.
На відміну від інших форм злоякісних пухлин, де основним є хірургічний метод лікування, в разі раку язика самостійне значення має променева терапія. Причини тому – досить висока чутливість карцином до опромінення і технічні труднощі у виконанні операції. Променева терапія досить ефективна і не призводить до виражених косметичних дефектів, але, як показує практика фахівців-онкологів, стійкого ефекту при ізольованому опроміненні досягти складно.
Хірургічне лікування без доповнення у вигляді хіміо — і променевої терапії практично не застосовується, оскільки пухлини язика вкрай агресивні і злоякісні. В даний час поширена операція гемиглоссектомии, при якій відбувається видалення половини язика, а також тканин дна порожнини рота і лімфатичних вузлів.
Гемиглоссектомия можлива лише при першій і другій стадіях захворювання і при локалізації пухлини на бічних поверхнях органу, тому в інших випадках хірурги змушені видаляти язик повністю. Такі операції мають масу недоліків: висока травматичність, порушення мовленнєвої функції і прийому їжі, суттєві психологічні проблеми у пацієнта. Крім того, літні хворі з супутніми захворюваннями серцево-судинної системи, органів дихання тощо лікування можуть просто не перенести.
Практично завжди після видалення ракової пухлини і лімфатичного апарату виникає необхідність у пластичних і реконструктивних операціях, спрямованих на поліпшення якості життя і повернення пацієнтам хоча б частини втрачених функцій.
Як показують клінічні спостереження, найбільш ефективно при раку язика поєднувати опромінення в доопераційному періоді з подальшим хірургічним лікуванням.
У запущених випадках радіотерапія може застосовуватися в якості паліативного методу, рятує хворого від тяжких страждань.
Оскільки видалення язика пов’язане з втратою здатності розмовляти звичним чином і приймати їжу, то у хворих може виникнути серйозний психологічний дискомфорт. Частина пацієнтів, боячись таких наслідків, і зовсім відмовляється від операції. Завдання лікаря в таких випадках пояснити хворому, що після лікування можливе відновлення зрозумілою для оточуючих язика, а також розповісти про те, як буде проходити реабілітаційний період, як правильно харчуватися і доглядати за собою. Не варто забувати і про транквилизаторах, які полегшують емоційно-психологічний дискомфорт у процесі лікування.
Любителям народних засобів варто ще раз нагадати, що рак язика – дуже підступне і швидко прогресуюче захворювання, при якому без офіційної медицини не обійтися, а захоплення іншими способами лікування загрожує втратою часу, якого у таких хворих і так зовсім небагато.
Прогноз при раку язика у всіх випадках дуже серйозний. При пухлини, виявленої в I-II стадіях, п’ять і більше років живуть до 90% пацієнтів, в той час як при запущених формах виживає лише третина з них.
Як відомо, активна профілактика досить сприяє боротьбі зі злоякісними новоутвореннями. Якщо є ризик виникнення раку язику, необхідна відмова від шкідливих звичок, своєчасне відвідування стоматолога і лікування зубів, хороша домашня гігієна порожнини рота і уважне ставлення до себе, коли при появі хоч якихось змін слизової слід поспішити до лікаря.
